26.03.2012

Михайло Теодорович Андрієнко-Нечитайло

(За деякими джерела – Федорович)
(1894 – 1982)
Талановитий український живописець, літератор (прозаїк-новеліст), сценограф.

Народився в Херсоні, закінчив І чоловічу гімназію. У 20-ті роки емігрував за кордон. З 1923 по 1982 рр.. жив і працював у Парижі. Учасник художніх виставок на  Херсонщині та зарубіжжі.

Народився в родині губернського секретаря, дворянина Ф.С. Нечитайло-Андрієнка. Незабаром сім'я переїхала до Херсона. Починаючи з 16-ти річного віку, показував пейзажі на виставках Херсонського товариства любителів образотворчих мистецтв. Після закінчення юридичного факультету Петербурзького університету в 24-х річному віці повернувся в Херсон, потім переїхав до Одеси. Через два роки нелегально перетнув кордон з Румунією.

Писав критичні статті з мистецтва, естетичні спостереження й оповідання. Друкувався в емігрантських виданнях (журнали «Відродження», «Новий журнал», мюнхенський український журнал «Сучасник» та ін.) В анкеті для Музею сучасного мистецтва назвав себе «апатридом українського походження». Довгі роки дружив з С.І. Шаршуном.
Творче життя закінчилося в 1978 через повну втрату зору.

Представлений в Музеї сучасного мистецтва міста Парижа, Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні, музеї Метрополітен у Нью-Йорку, Національній бібліотеці у Відні. Його роботи високо оцінені, як на батьківщині, так і за її межами.

Похований Андрієнко на кладовищі Сен-Женев'єв-де-Буа.


Інші матеріали у рубриці Території

Коментар
Captcha

core.generic_error

core.generic_error

core.errors_disabled